Що означає «відповідний напрям підготовки» та «відповідна спеціальність» у вимогах до працівників, яких приймають на роботу

Кожен кадровик звик до того, що під час прийняття на роботу працівника серед значної кількості документації має бути копія диплому про здобуту освіту. Якщо підприємству потрібен, наприклад, фармацевт, то й у дипломі відповідного працівника має зазначатися спеціальність «Фармація». Якщо юрист, то — «Право» тощо. Однак кожен із нас знає, що більшість кваліфікаційних характеристик у розділі «Кваліфікаційні вимоги» містять узагальнену фразу «відповідного напряму підготовки» (на сьогодні «напрями підготовки» замінено на «спеціальності») або «відповідної спеціальності». Але як це правильно розуміти? Чи може, наприклад, роботодавець самостійно визначати необхідний фах працівника? Ці питання на прикладах розглянемо далі.