Нові вимоги до позовних заяв, або Ухвала Господарського суду міста Києва від 20.09.2021 справа № 910/15032/21

Тільки нещодавно лунала новина, про те що з 1 вересня 2021 року набули чинності нові вимоги до оформлення документів ДСТУ 4163:2020 «Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів» (далі — ДСТУ 4163:2020, Стандарт). Так, новий ДСТУ 4163:2020 встановлює обов’язкові вимоги до складу реквізитів документів; вимоги до змісту та місця розташування реквізитів у документах; вимоги до бланків та оформлення документів; вимоги до виготовлення документів.

Стандарт є обов’язковим для державних органів, органів місцевого самоврядування, установ, підприємств, організацій та інших юридичних осіб незалежно від їхнього функціонально- цільового призначення, рівня і масштабу діяльності та форми власності.

Судова практика не може бути осторонь такої новини. Зокрема, судячи з ухвали Господарського суду міста Києва (від 20.09.2021 справа № 910/15032/21) — суд швидко сприйняв новину та почав використовувати недотримання позивачем ДСТУ 4163:2020 як підставу залишення позовної заяви без руху. Повний текст ухвали можна знайти за посиланням https://reyestr.court.gov.ua/Review/99712638.

Відповідно до обставин справи — позивач подав позов про стягнення штрафу за неправильне зазначення відправником відомостей про адресу вантажоодержувача. Суд встановив, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 Господарського процесуального кодексу, тому постановив ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Цікаво, що серед недоліків позовної заяви (деякі із яких невідомо чим обґрунтовані — але то інша історія), суд виокремив такі:

• Безпосередньо позовна заява та копії письмових доказів, зазначених у додатках до позовної заяви № 1, 4, роздруковані неякісно та непридатні для опрацювання.


• Позовна заява оформлена без дотримання п. 6.2 ДСТУ 4163:2020 "Державна уніфікована система документації. Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів", згідно з вимогами якого документи повинні мати такі поля у міліметрах: 30 — ліве; 10 — праве; 20 — верхнє та нижнє.

Суд зазначив, що оформлення позовної заяви з дотриманням ДСТУ 4163:2020 "Державна уніфікована система документації. Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів" є необхідним з огляду на подальше формування судом матеріалів справи.

Цікаво, чи очікувати майбутньому нам ухвали про усунення недоліків через гарнітуру не Times New Roman та шрифт, що менше розміром 12—14 друкарських пунктів? Адже, відповідно до п.7.2. ДСТУ 4163:2020 — “для друкування текстів документів потрібно використовувати гарнітуру Times New Roman та шрифт розміром 12—14 друкарських пунктів”.

Або чи варто перейматися, якщо надрукував малими літерами реквізити «Найменування юридичної особи вищого рівня», «Найменування юридичної особи», «Назва виду документа», які відповідно до п.7.4. ДСТУ 4163:2020 друкують великими літерами.

Чи буде вважатись недоліком відсутність нумерації сторінок (вимога п. 7.10. Стандарту)? Чи необхідно приводити у відповідність відступи для деяких рядків та абзаців (п. 7.7. Стандарту)? І взагалі — деколи буває вкрай необхідним написати заяву/клопотання від руки — то чи буде це порушенням вимоги 7.1. ДСТУ 4163:2020 - за якою ОР документи оформлюють лише за допомогою автоматизованих та/або друкувальних засобів (виключення дозволені лише внутрішнім документам).

З такою практикою виникає багато питань.

Очевидно, суд допустив “занадто” розширене тлумачення ДСТУ 4163:2020 — адже Стандарт висуває вимоги саме до організаційно-розпорядчої документації (далі — "ОР документація"), до якої позов не віднесено. Так, відповідно до ДСТУ 2732:2004 Діловодство й архівна справа. Терміни та визначення понять ОР документація — це підсистема управлінської документації, що забезпечує виконання організаційної та розпорядчої функцій управління. Управлінська документація зібрана в НК 010:2021 “Класифікатор управлінської документації”- і серед переліку - ні позовної заяви, ні клопотань до суду - не зазначено. Чому тоді до позову було пред’явлено судом такі вимоги (а тим більше використано як підставу для залишення без руху) — невідомо.

​​Джерело: юридичний ресурс Протокол